• Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

    Охтирський район

  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк
  • Гетьманський національний природний парк
    Гетьманський національний природний парк

Скачати матеріали

 

pdf icon

Презентація парку

Розмір 31,8 Мб

pdf icon

Карта територій

Розмір 11,9 Мб

Новини

Сторінками чарівної природи рідного краю

   Світ,  у якому ми живемо, красивий і неповторний. Кращим і досконалішим мають робити його люди, котрі дістали у спадок від попередніх поколінь щедрі землі, повноводні ріки, казкові гори,  моря та лісові масиви. Людський розум, що спричинив розвиток науки і техніки, допоміг проникнути у незаймані раніше таємниці природи, в приховані процеси життя рослин і тварин. Природа – невичерпне джерело, з якого людство щедро черпає з початку свого існування і черпатиме у майбутньому. З нагоди відзначення Дня водно-болотних угідь та з метою залучення широких верств населення до природоохоронної діяльності, спрямованої на охорону та вивчення стану водойм, а також підвищення екологічної обізнаності   щодо охорони водно-болотних угідь Сумської області в Тростянецькій районній центральній бібліотеці ім. Лесі Українки  протягом місяця проходила  виставка літератури присвяченої водно-болотним угіддям Гетьманського національного природного парку, яку організували Євдокимова Н.М.  та бібліотекарі Гладун В.В., Бєльська Н.М. У бібліотеці працювали підготовлені та оформлені  інформаційні матеріали, експозиції книг та тематичні полиці «Заповідними місцями Гетьманського парку», «Я пізнаю світ: рослини», «Знайомтесь: світ тварин», «Дивосвіт України», «Дивосвіт рідної природи», «Від екології довкілля до екології душі», «Природа – джерело життя і краси», які познайомили користувачів з літературою про екологічні проблеми в світі, про безпосередній зв'язок людини з природою та  її вплив на людину.

Підведено підсумки

Підведено підсумки навчально-дослідницького проекту Гетьманського НПП та Охтирського МЦПО-МАН

«Ліс - народне багатство. Бережемо хвойні  дерева»

 

   Упродовж 2 місяців (січень-лютий 2017 року) у рамках проекту «Ліс - народне багатство. Бережемо хвойні  дерева» вихованцями  Охтирського міського центру позашкільної освіти-Мала академія наук учнівської молоді  проводилися дослідження щодо вивчення питання  з проблеми збереження хвойних дерев у нашій місцевості.

   Дараган Іриною та Шарковою Катериною (гурток «Географ-науковець») було зібрано багато цікавого матеріалу про види та породи хвойних дерев, Піскурьовою Пауліною та Бейзим Вікторією (гурток «Історичне краєзнавство») проведено анкетування 290 жителів міста (серед них  вихованців і педагогів позашкільного центру, учителів загальноосвітніх шкіл міста) з метою дізнатися думку про те, чим же прикрашають свою оселю охтирчани   на Новий рік та що роблять з живим деревом після  свята.

   Чи готові ми замінити живі ялинки на штучні? Результати анкетування показали, що 60% респондентів надають перевагу  прикрашати оселю на Новорічні свята  живим хвойним деревам, 39,9 % - штучній ялинці. І тільки  1 людина - новорічною композицією. Можемо припустити, що населення нашого міста поступово відмовляється від знищення  живого хвойного дерева, але все ж  розглядає однобоко дане питання, заміняючи його на штучне.

   На запитання «Що роблять з живим деревом після свята?» 75 відсотків респондентів відповіли, що використають новорічне дерево  як корм тваринам або на дрова, 13 % відповіли, що використають як добриво, 13 % викинуть на смітник.

   Можна припустити, що  тільки 13 % опитаних  не утилізують  хвойні дерева, а виносять їх на смітник. Інші ж громадяни знають куди подіти «відпрацьоване» хвойне дерево без шкоди навколишньому середовищу.

   Основна частина опитаних стверджує, що новорічне свято без ялинки неможливе! Штучна ялинка ніколи не замінить справжньої ні по красі, ні по хвойному аромату, ні по новорічному настрою. Багатьом подобається досвід держав, де символ нового року – ялинку (сосну) продають в горщиках і після свят її можна висадити. Хотілося б такий досвід перейняти. При цьому важливим фактором є її доступність (матеріальна) та можливість її висадити (відведене місце в місті або лісі для людей, які живуть у багатоповерхових будинках).

  Враховуючи ціни на газ багато підприємств, приватних господарств, державних установ переходять на альтернативні види палива. Після новорічних свят ялинки (сосни) можна використати саме, як дрова, але для цього потрібно знайти бажаючих їх зібрати, провести інформаційну компанію, щоб мешканці знали, що проходить така акція,  визначити місце, куди потрібно складувати ялинки (це можуть бути і спиляні гілки), коли, ким і як цей матеріал буде використано.

   Наприклад: з метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів учні ЗОШ № 9 проводять акцію по збору в післяноворічний період ялинок. Долучитися до цієї акції може кожен, для цього потрібно винести свою ялинку до смітника, а після свят централізовано машиною були зібрані дані дерева, їх використають для опалення приміщення школи.

   Чи є ще альтернатива новорічній ялинці? На це питання відповіли вихованці декоративно-ужиткових гуртків ОМЦПО-МАН. Саме вони щороку виготовляють новорічні ялинки та композиції своїми руками з різного матеріалу, в тому числі і з гілок хвойних дерев. Зубатова Дарина (гурток «Географ-науковець») дослідила питання як же можна прикрасити оселю до Новорічного свята, не знищуючи живих дерев. Починати  прикрашати оселю можна з фасаду. Наприклад, прикрасити сходи ялинковими гірляндами, на двері повісити новорічний віночок, у гостинній кімнаті поставити ялинку, виготовлену з гілочок сосни з елементами різноманітного декору, у вітальні чи спальній кімнаті зробити новорічну композицію. У кухні можна декорувати стіл. Все це буде створювати гарний святковий настрій та збереже сотні тисяч хвойних дерев від знищення для прийдешніх поколінь нашої країни.

   Напередодні Новорічних свят Дарина відвідала  декілька майстер-класів з виготовлення новорічних ялинок та прикрас. Гурток «Мистецтво нашого народу» (кер.Шведенко Я.С.) підготував та провів майстер-клас  для вихованців професійного училища соціальної реабілітації з оформлення новорічної прикраси – лампочки у техніці «декупаж» з елементами гілочки ялинки. А із зрізів, що надав Гетьманський НПП, виготовили креативну ялинку, яку подарували музею  установи.

   До речі, досвід показує,  що речі виготовлені своїми руками несуть в собі тепло, любов, створюють святковий затишок, випромінюють позитивну енергію і є неповторними.

                                                                  Методисти ОМЦПО-МАН

Литвоченко О.О., Теличко С.В.

В долі природи - наша доля

   Природа - храм, не будинок, а саме храм, у якому існує людство, це – спадок від наших батьків, який ми маємо передати своїм дітям. І тільки ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов’язковою умовою для розвитку суспільства. 2 лютого світова громадськість відзначала Всесвітній день водно-болотних угідь. Вони є місцями біологічного різноманіття, джерелами води та первинної продуктивності, від яких залежить існування великої кількості видів рослин і тварин. Водно-болотні угіддя відносяться до найбільш продуктивних, але в той час і вразливих екосистем планети. З метою поширення знань щодо важливості водно-болотних угідь для людства і планети та розвитку екологічної свідомості у підростаючого покоління заступник начальника відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Євдокимової Н.М. та завідуюча відділом спортивно-масової роботи Олесюк Л.С. Тростянецького Палацу дітей та юнацтва провели для гуртківців екологічного напрямку ряд заходів. Не залишилися осторонь і наймолодші гуртківці Палацу – вихованці гуртка «Країна чарівного мистецтва», керівник Сокура Наталія Олександрівна, які взяли участь у конкурсі малюнків  на тему «Мешканці болота». Приємно, що діти не тільки представили свої роботи, а й підготували розповіді про мешканців болотних угідь занесених до Червоної книги, а це свідчить про небайдужість підростаючого покоління до природи рідного краю.